Навчальні курси для здобуття освітнього ступеня "магістр"
Новітні технології заготівельного виробництва – сучасні методи отримання заготовок; спеціальні способи лиття; спеціальні способи обробки тиском; спеціальні технології термічної обробки;
Наукові основи вибору матеріалів та технологій – класифікація матеріалів за функціональним призначенням; класифікація технологічних операцій та процесів термічної обробки; основи вибору матеріалів для деталей машин та інструментів; вибір матеріалів для виробів із врахуванням змін структури і властивостей в процесі зберігання, експлуатації та забезпечення розмірної стабільності; комплексні методи оцінки ефективності вибору матеріалу; система технологічної підготовки виробництва (СТПВ); статистичний контроль та регулювання якості виробів; порядок розроблення та передачі продукції у серійне виробництво; матеріалознавчі основи вибору технології оброблення та обладнання та його техніко – економічне обґрунтування;
Обладнання процесів теплового оброблення – теплова генерація; матеріали печей; основи теплопередачі; тривалість нагрівання виробів; розрахунки печей; конструкція і розрахунки механізмів печей; захисні та контрольовані атмосфери; конструкція і робота печей; обладнання для охолодження виробів; додаткове та допоміжне обладнання; обладнання для механізації технологічних процесів; засоби контролю якості виробів; ремонт та реконструкція обладнання;
Основи проектування термічних підрозділів – вхідні дані для проектування виробничого підрозділу; вибір обладнання в залежності від масштабів виробництва; особливості розрахунку кількості обладнання; площа виробничого підрозділу та розташування обладнання на ній; план виробничого підрозділу з урахуванням побутових і службових приміщень.
Техніка і методика експерименту в матеріалознавстві – просвічувальна електронна мікроскопія та її використання для дослідження металів; растрова електронна мікроскопія та її використання в матеріалознавстві;
Нанотехнології в матеріалознавстві – поняття про нанотехнології та наноматеріали; характеристика наноструктури та її особливості; властивості наноматеріалів; технології виробництва наноматеріалів; основні області застосування наноматеріалів і можливі обмеження їх використання;
Тонкі методи досліджень – вивчення процесів розпаду пересичених твердих розчинів рентгеностурним методом; рентгенографічне дослідження текстури в металах і сплавах; вивчення упорядкованих твердих розчинів в структурах сплавів; термоелектронна емісійна мікроскопія (ТЕЕМ) та її використання для дослідження структури сталей та стопів; автоіонна мікроскопія (АІМ) та її використання в матеріалознавстві;
Спеціальні розділи матеріалознавства – конструкційні та інструментальні сталі із підвищеними функціональними властивостями; спеціальні матеріали та методи їх отримання;
Теорія і практика експерименту – похибки вимірів та їх розподіли; визначення цільових функцій та їх коефіцієнтів;
Технологія виробництва виробів із полімерних композиційних матеріалів - процеси виготовлення виробів із полімерних композиційних матеріалів з одночасним формуванням їх структури, а відповідно і властивостей. Встановлення зв’язку між технологічними параметрами, будовою та властивостями даних матеріалів;
Фізична хімія полімерних композиційних матеріалів - сучасні підходи до вивчення фізико-хімічних процесів отримання полімерних композиційних матеріалів; зв'язок структури композиційних матеріалів; загальні теоретичні основи фізико-хімічних процесів наповнення полімерів, способи регулювання структури та властивостей полімерних композиціійних матеріалів;
Властивості полімерних композиційних матеріалів - властивості полімерних композиційних матеріалів; методи механічних випробувань композиційних матеріалів для визначення набору тензорних пружних констант; теоретичні основи, методичні підходи та сучасну апаратуру, що використовують для визначення механічних властивостей нових конструкційних матеріалів; зв'язок складу та структури сучасних композиційних матеріалів з їх властивостями; принципи розробки композиційних матеріалів із заданими властивстями; методи розрахунку композитних елементів; вміти аналізувати ефективність застосування в машинобудуванні різних композитних матеріалів; розрахувати композитні елементи за критеріями міцності та тріщиностійкості.
